Левоміцетин для лікування акваріумних риб
левоміцетин
(Хлорамфеникол біофенікол)
Продається в аптеках. У таблетках. Погано розчинний у воді. Є лікарським засобом для лікування важких бактеріальних інфекцій, зокрема, водянки живота. Має широкий спектр антимікробної дії. Активний відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних бактерій. Діє на штами бактерій, стійкі до багатьох інших антибіотиків та сульфаміди. Ефективний проти Aeromonas, що викликають виразки. Застосовують при Аеромоноз, Колумнаріозе, Лернеоз, білошкіра, вібріозів, шкірних інфекціях. Не дуже ефективний при застосуванні в акваріумі. Одна таблетка на 20-30 літрів води. Щодня протягом 3-5 днів. Таблетку попередньо розтерти. Лікування проводити в окремому акваріумі з підмінами води по 25-30% щодня або через день. Поряд з патогенними бактеріями вбиває і корисну мікрофлору в акваріумі і робить негативний вплив на функціонування біофільтрів. Можна вводити рибам разом з їжею протягом 6 днів з дозуванням 100мгна 1 кг ваги риби. Коментар: - Поєднує в собі сильну антибактеріальну дію і мінімальний побічний збиток, що наноситься рибі. Чи не забарвлює воду. На жаль, на відміну від спеціальних акваріумних ліків, цей препарат погано розчинний у воді. Для кращої розчинності деякі фахівці рекомендують розтертий порошок попередньо розчинити в невеликому обсязі етилового спирту або горілки. Щоразу після внесення нової дози спостерігайте за поведінкою що лікується риби. Якщо вона стане вести себе занадто неспокійно, значить, дозування ліків слід зменшити, долив в лікувальний акваріум свіжої води.Інструкція левоміцетину для людини
Найменування:
Левоміцетин (Laevomycetinum)
Фармакологічна дія:
Левоміцетин - протимікробний препарат ефективний щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Має виражену бактеріостатичну дію, у високих концентраціях відносно деяких штамів проявляє бактерицидну дію. Механізм дії заснований на здатності зв`язуватися з 50S субодиницею бактеріальних рибосом і пригнічувати синтез білків в клітинах бактерій.
До дії Левоміцетину чутливі штами Escherichia coli, Shigella spp. (В тому числі Shigella dysenteria), Salmonella spp., Streptococcus spp. (В тому числі Streptococcus pneumoniae), Neisseria spp., Proteus spp., Ricketsia spp., Treponema spp. і Chlamydia trachomatis. Крім того, препарат ефективний при захворюваннях викликаних деякими штамами Pseudomonas aeruginosa.
Дія препарату не поширюється на гриби, найпростіші і штами Mycobacterium tuberculosis.
Стійкість мікроорганізмів до левоміцетину розвивається повільно.
Після перорального застосування препарат швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність при пероральному застосуванні досягає 80%. Пік плазмових концентрацій відзначається через 1-3 години після прийому. Після перорального застосування терапевтично значущі концентрації зберігаються в плазмі крові протягом 4-6 годин, після парентерального введення - протягом 8-12 годин. Ступінь зв`язку хлорфеніраміну з білками плазми становить близько 50%. Левоміцетин проникає через гематоплацентарний і гематоенцефалічний бар`єр, виділяється з грудним молоком. Метаболізується в печінці, виводиться переважно нирками, деяка частина препарату виводиться кишечником. Період напіввиведення досягає 1,5-3,5 годин.
У пацієнтів з дисфункцією нирок період напіввиведення збільшується до 3-4 годин, у пацієнтів з дисфункцією печінки - до 11 годин.
Показання до застосування:
Застосовують для терапії пацієнтів з інфекційними захворюваннями, викликаними мікроорганізмами чутливими до дії левоміцетину. Препарат призначають у разі неефективності або неможливості застосування інших протимікробних засобів при таких захворюваннях:
Інфекційні захворювання дихальних шляхів: пневмонія, абсцес легені.
Інфекційні захворювання органів черевної порожнини: черевний тиф, паратифи, шигельоз, сальмонельоз, перитоніт.
Крім того, препарат призначають пацієнтам з менінгітом, хламідіоз, трахомою і туляремією.
Методика застосування:
таблетки:
Препарат призначений для перорального застосування. Таблетку левоміцетину слід ковтати цілими, не розжовуючи і не подрібнюючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Рекомендується приймати за 30 хвилин до прийому їжі. Пацієнтам, у яких прийом даного лікарського засобу викликає розвиток нудоти, таблетки слід починати через 60 хвилин після прийому їжі. Препарат слід приймати через рівні проміжки часу. Тривалість курсу лікування і дози визначає лікуючий лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Дорослим зазвичай призначають по 250-500 мг препарату 3-4 рази на день.
Дорослим при важких інфекційних захворюваннях зазвичай призначають по 500-1000 мг препарату 3-4 рази на день. Застосування Левоміцетину в дозі 1000 мг 4 рази на день можливо тільки в умовах стаціонару при постійному контролі функції печінки, нирок і картини крові.
Максимальна добова доза для дорослих - 4000 мг.
Дітям у віці від 3 до 8 років зазвичай призначають по 125 мг препарату 3-4 рази на день.
Дітям і підліткам у віці від 8 до 16 років зазвичай призначають по 250 мг левоміцетину 3-4 рази на день.
Тривалість курсу лікування зазвичай становить 1-1,5 тижні. При гарній переносимості препарату і відсутності побічних ефектів з боку системи кровотворення тривалість курсу лікування може бути збільшена до 2 тижнів.
Порошок для приготування розчину для ін`єкцій:
Суміш призначена для парентерального (внутрішньом`язового і внутрішньовенного) введення. Дітям призначають тільки внутрішньом`язове введення. Для приготування розчину для внутрішньом`язової ін`єкції вміст флакона розчиняють в 2-3мл води для ін`єкцій або 2-3мл 0,25% або 0,5% розчину новокаїну. Розчин слід вводити глибоко в зовнішній верхній квадрант сідничного м`яза. Для приготування розчину для внутрішньовенного струминного введення вміст флакона розчиняють в 10 мл води для ін`єкцій або в 10мл 5% або 40% розчину глюкози. Тривалість внутрішньовенної струменевого ін`єкції повинна становити не менше 3 хвилин. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет для внутрішньовенного струминного введення вміст флакона розчиняють в 10 мл води для ін`єкцій або 10мл 0,9% розчину натрію хлориду. Ін`єкції слід проводити через рівні проміжки часу. Тривалість курсу лікування і дози препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Дорослим зазвичай призначають 500-1000 мг препарату 2-3 рази на день.
Дорослим при важких інфекційних захворюваннях зазвичай призначають по 1000-2000 мг препарату 2-3 рази на день.
Максимальна добова доза препарату становить 4000 мг.
Дітям і підліткам у віці від 3 до 16 років зазвичай призначають препарат в дозі 25 мг / кг маси тіла 2 рази на день.
В офтальмологічній практиці готовий розчин можна застосовувати для парабульбарно ін`єкцій або інстиляцій. Як розчинник допускається застосування води для ін`єкцій і 0,9% розчину натрію хлориду.
У вигляді ін`єкцій вводять 0,2-0,3мл 20% розчину 1-2 рази на день.
У вигляді інстиляцій закапують у кон`юнктивальний мішок по 1-2 краплі 5% розчину препарату 3-5 разів на день.
Тривалість курсу лікування 5-15 днів.
При парентеральному і пероральному застосуванні Левоміцетину слід регулярно контролювати картину крові, а також функцію печінки і нирок.
Небажані явища:
При застосуванні Левоміцетину у пацієнтів відзначали розвиток таких побічних ефектів:
З боку шлунково-кишкового тракту і печінки: нудота, блювота, порушення травлення, порушення стільця, стоматит, глосит, порушення мікрофлори кишечника, ентероколіт. При тривалому застосуванні препарату у пацієнтів можливий розвиток псевдомембранозного коліту, який вимагає відміни препарату. При застосуванні високих доз можливий розвиток гепатотоксичної дії.
З боку серцево-судинної системи і системи кровотворення: гранулоцитопенія, панцитопенія, еритроцитопенія, анемія, в тому числі апластична, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія, зміна артеріального тиску, колапс.
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, емоційна лабільність, енцефалопатія, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, галюцинації, порушення зору, слуху і смакових відчуттів.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив`янка, дерматози, набряк Квінке.
Інші: кардіоваскулярний колапс, підвищення температури тіла, суперінфекція, дерматит, реакція Яриша-Герксгеймера.
Протипоказання:
Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, а також тіамфенікол і азидамфенікол.
Левоміцетин протипоказаний пацієнтам, що страждають порушенням функції кровотворення, важкими захворюваннями печінки і / або нирок і дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Препарат не призначається пацієнтам з грибковими захворюваннями шкіри, псоріаз, екзему, порфірією, а також гострі респіраторні захворювання, в тому числі на ангіну.
Препарат не застосовують для попередження інфекційних ускладнень при оперативних втручаннях.
Левоміцетин не рекомендується призначати для терапії жінок в період вагітності і грудного вигодовування, а також для лікування дітей віком молодше 3 років.
Слід з обережністю призначати пацієнтам похилого віку, а також пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи.
Пацієнти, які мають схильність до розвитку алергічних реакцій повинні приймати препарат під ретельним наглядом лікаря.
Слід дотримуватися обережності при призначенні левоміцетину пацієнтам, робота яких пов`язана з управлінням потенційно небезпечними механізмами і водінням автомобіля.
Під час вагітності:
Не рекомендують Левоміцетину в період вагітності.
При необхідності застосування в період лактації слід проконсультуватися з лікарем і вирішити питання про переривання грудного вигодовування.
Взаємодія з іншими лікарськими препаратами:
При тривалому застосуванні, у пацієнтів в період перед операцією або під час проведення оперативного втручання, можливе збільшення тривалості терапевтичного ефекту алфетаніла.
Протипоказано одночасне застосування Левоміцетину з цитостатичними засобами, сульфаніламідами, ристоміцином, циметидином та проведенням променевої терапії, так як їх поєднане застосування призводить до пригнічення функції системи кровотворення.
Препарат при одночасному застосуванні посилює ефективність пероральних гіпоглікемічних засобів.
При одночасному застосуванні з фенобарбіталом, рифампіцином і рифабутином відзначається зниження плазмових концентрацій хлорамфеніколу.
Парацетамол при одночасному застосуванні збільшує період напіввиведення левоміцетину.
При одночасному застосуванні Левоміцетин знижує ефективність пероральних контрацептивів, до складу яких входять естрогени, препаратів заліза, фолієвої кислоти і ціанокобаламіну.
Препарат змінює фармакокінетики фенітоїну, циклоспорину, циклофосфаміду, такролімусу, а також лікарських засобів, метаболізм яких відбувається за участю системи цитохрому Р450. При необхідності одночасного застосування цих препаратів з левоміцетином слід коригувати їх дози.
Відзначається взаємне зниження ефективності при одночасному застосуванні хлорамфеніколу з пеніцилін, цефалоспорини, кліндаміцином, еритроміцином, леворином і нистатином.
При застосуванні препарату разом з етиловим спиртом у пацієнтів відзначається розвиток дисульфірамоподібної реакції.
Відзначається підвищення нейротоксичності Левоміцетину при одночасному застосуванні з циклосерином.
Передозування:
При застосуванні завищених доз Левоміцетину у пацієнтів відзначається розвиток порушень кровотворення, які супроводжуються блідістю шкіри, болем в горлі, підвищенням температури тіла, слабкістю, підвищеною стомлюваністю внутрішніми кровотечами і гематомами. У пацієнтів з підвищеною чутливістю і дітей при застосуванні високих доз препарату можливий розвиток здуття живота, нудоти, блювоти, сірості шкірних покривів, серцево-судинного колапсу, а також дихального дистресу з метаболічним ацидозом. Крім того, високі дози хлорамфеніколу можуть викликати розвиток порушень зору і слуху, уповільнення психомоторних реакцій і галюцинації.
При передозуванні показана відміна препарату. При застосуванні завищених доз препарату у формі таблеток показано промивання шлунка і прийом ентеросорбентів. При передозуванні також проводять симптоматичну терапію.
Форма випуску препарату:
Таблетки по 10 штук в блістері, по 1 або 2 блістерів в картонній коробці.
Порошок для приготування розчину для ін`єкцій по 0,5 або 1 г у флаконі. По 1 або 10 флаконів у картонній упаковці.
Умови зберігання:
Левоміцетин рекомендується зберігати в сухому місці далеко від прямих сонячних променів при температурі не вище 25 ° C.
Термін придатності препарату у формі порошку для приготування розчину для ін`єкцій - 4 роки,
Термін придатності препарату у формі таблеток - 3 роки.
Термін придатності готового водного 5% розчину для застосування в офтальмології - 2 дня.
Синоніми:
Хлорамфенікол, Хлороіід, Альфіцетін, Берліцетін, Біофенікол, Хеміцетін, Хлорнітроміцін, Хлороцікліна, Хлороміцетін, Хлоронітрін, Хлороптік, Клобінекол, Детреоміціна, Галоміцетін, Лейкомііін, Параксін, Сінтоміцетін, Тіфоміцетін, Тіфомііін.
склад:
1 таблетка препарату Левоміцетин 250 містить:
Хлорамфеніколу - 250 мг,
Допоміжні речовини.
1 таблетка препарату Левоміцетин 500 містить:
Хлорамфеніколу - 500 мг,
Допоміжні речовини.
1 флакон порошку для приготування розчину для ін`єкцій містить:
Левоміцетину (в формі левоміцетину сукцинату натрієвої солі) - 500 або 1000 мг.
Левоміцетин (Laevomycetinum)
Фармакологічна дія:
Левоміцетин - протимікробний препарат ефективний щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Має виражену бактеріостатичну дію, у високих концентраціях відносно деяких штамів проявляє бактерицидну дію. Механізм дії заснований на здатності зв`язуватися з 50S субодиницею бактеріальних рибосом і пригнічувати синтез білків в клітинах бактерій.
До дії Левоміцетину чутливі штами Escherichia coli, Shigella spp. (В тому числі Shigella dysenteria), Salmonella spp., Streptococcus spp. (В тому числі Streptococcus pneumoniae), Neisseria spp., Proteus spp., Ricketsia spp., Treponema spp. і Chlamydia trachomatis. Крім того, препарат ефективний при захворюваннях викликаних деякими штамами Pseudomonas aeruginosa.
Дія препарату не поширюється на гриби, найпростіші і штами Mycobacterium tuberculosis.
Стійкість мікроорганізмів до левоміцетину розвивається повільно.
Після перорального застосування препарат швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність при пероральному застосуванні досягає 80%. Пік плазмових концентрацій відзначається через 1-3 години після прийому. Після перорального застосування терапевтично значущі концентрації зберігаються в плазмі крові протягом 4-6 годин, після парентерального введення - протягом 8-12 годин. Ступінь зв`язку хлорфеніраміну з білками плазми становить близько 50%. Левоміцетин проникає через гематоплацентарний і гематоенцефалічний бар`єр, виділяється з грудним молоком. Метаболізується в печінці, виводиться переважно нирками, деяка частина препарату виводиться кишечником. Період напіввиведення досягає 1,5-3,5 годин.
У пацієнтів з дисфункцією нирок період напіввиведення збільшується до 3-4 годин, у пацієнтів з дисфункцією печінки - до 11 годин.
Показання до застосування:
Застосовують для терапії пацієнтів з інфекційними захворюваннями, викликаними мікроорганізмами чутливими до дії левоміцетину. Препарат призначають у разі неефективності або неможливості застосування інших протимікробних засобів при таких захворюваннях:
Інфекційні захворювання дихальних шляхів: пневмонія, абсцес легені.
Інфекційні захворювання органів черевної порожнини: черевний тиф, паратифи, шигельоз, сальмонельоз, перитоніт.
Крім того, препарат призначають пацієнтам з менінгітом, хламідіоз, трахомою і туляремією.
Методика застосування:
таблетки:
Препарат призначений для перорального застосування. Таблетку левоміцетину слід ковтати цілими, не розжовуючи і не подрібнюючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Рекомендується приймати за 30 хвилин до прийому їжі. Пацієнтам, у яких прийом даного лікарського засобу викликає розвиток нудоти, таблетки слід починати через 60 хвилин після прийому їжі. Препарат слід приймати через рівні проміжки часу. Тривалість курсу лікування і дози визначає лікуючий лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Дорослим зазвичай призначають по 250-500 мг препарату 3-4 рази на день.
Дорослим при важких інфекційних захворюваннях зазвичай призначають по 500-1000 мг препарату 3-4 рази на день. Застосування Левоміцетину в дозі 1000 мг 4 рази на день можливо тільки в умовах стаціонару при постійному контролі функції печінки, нирок і картини крові.
Максимальна добова доза для дорослих - 4000 мг.
Дітям у віці від 3 до 8 років зазвичай призначають по 125 мг препарату 3-4 рази на день.
Дітям і підліткам у віці від 8 до 16 років зазвичай призначають по 250 мг левоміцетину 3-4 рази на день.
Тривалість курсу лікування зазвичай становить 1-1,5 тижні. При гарній переносимості препарату і відсутності побічних ефектів з боку системи кровотворення тривалість курсу лікування може бути збільшена до 2 тижнів.
Порошок для приготування розчину для ін`єкцій:
Суміш призначена для парентерального (внутрішньом`язового і внутрішньовенного) введення. Дітям призначають тільки внутрішньом`язове введення. Для приготування розчину для внутрішньом`язової ін`єкції вміст флакона розчиняють в 2-3мл води для ін`єкцій або 2-3мл 0,25% або 0,5% розчину новокаїну. Розчин слід вводити глибоко в зовнішній верхній квадрант сідничного м`яза. Для приготування розчину для внутрішньовенного струминного введення вміст флакона розчиняють в 10 мл води для ін`єкцій або в 10мл 5% або 40% розчину глюкози. Тривалість внутрішньовенної струменевого ін`єкції повинна становити не менше 3 хвилин. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет для внутрішньовенного струминного введення вміст флакона розчиняють в 10 мл води для ін`єкцій або 10мл 0,9% розчину натрію хлориду. Ін`єкції слід проводити через рівні проміжки часу. Тривалість курсу лікування і дози препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Дорослим зазвичай призначають 500-1000 мг препарату 2-3 рази на день.
Дорослим при важких інфекційних захворюваннях зазвичай призначають по 1000-2000 мг препарату 2-3 рази на день.
Максимальна добова доза препарату становить 4000 мг.
Дітям і підліткам у віці від 3 до 16 років зазвичай призначають препарат в дозі 25 мг / кг маси тіла 2 рази на день.
В офтальмологічній практиці готовий розчин можна застосовувати для парабульбарно ін`єкцій або інстиляцій. Як розчинник допускається застосування води для ін`єкцій і 0,9% розчину натрію хлориду.
У вигляді ін`єкцій вводять 0,2-0,3мл 20% розчину 1-2 рази на день.
У вигляді інстиляцій закапують у кон`юнктивальний мішок по 1-2 краплі 5% розчину препарату 3-5 разів на день.
Тривалість курсу лікування 5-15 днів.
При парентеральному і пероральному застосуванні Левоміцетину слід регулярно контролювати картину крові, а також функцію печінки і нирок.
Небажані явища:
При застосуванні Левоміцетину у пацієнтів відзначали розвиток таких побічних ефектів:
З боку шлунково-кишкового тракту і печінки: нудота, блювота, порушення травлення, порушення стільця, стоматит, глосит, порушення мікрофлори кишечника, ентероколіт. При тривалому застосуванні препарату у пацієнтів можливий розвиток псевдомембранозного коліту, який вимагає відміни препарату. При застосуванні високих доз можливий розвиток гепатотоксичної дії.
З боку серцево-судинної системи і системи кровотворення: гранулоцитопенія, панцитопенія, еритроцитопенія, анемія, в тому числі апластична, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія, зміна артеріального тиску, колапс.
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, емоційна лабільність, енцефалопатія, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, галюцинації, порушення зору, слуху і смакових відчуттів.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив`янка, дерматози, набряк Квінке.
Інші: кардіоваскулярний колапс, підвищення температури тіла, суперінфекція, дерматит, реакція Яриша-Герксгеймера.
Протипоказання:
Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, а також тіамфенікол і азидамфенікол.
Левоміцетин протипоказаний пацієнтам, що страждають порушенням функції кровотворення, важкими захворюваннями печінки і / або нирок і дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Препарат не призначається пацієнтам з грибковими захворюваннями шкіри, псоріаз, екзему, порфірією, а також гострі респіраторні захворювання, в тому числі на ангіну.
Препарат не застосовують для попередження інфекційних ускладнень при оперативних втручаннях.
Левоміцетин не рекомендується призначати для терапії жінок в період вагітності і грудного вигодовування, а також для лікування дітей віком молодше 3 років.
Слід з обережністю призначати пацієнтам похилого віку, а також пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи.
Пацієнти, які мають схильність до розвитку алергічних реакцій повинні приймати препарат під ретельним наглядом лікаря.
Слід дотримуватися обережності при призначенні левоміцетину пацієнтам, робота яких пов`язана з управлінням потенційно небезпечними механізмами і водінням автомобіля.
Під час вагітності:
Не рекомендують Левоміцетину в період вагітності.
При необхідності застосування в період лактації слід проконсультуватися з лікарем і вирішити питання про переривання грудного вигодовування.
Взаємодія з іншими лікарськими препаратами:
При тривалому застосуванні, у пацієнтів в період перед операцією або під час проведення оперативного втручання, можливе збільшення тривалості терапевтичного ефекту алфетаніла.
Протипоказано одночасне застосування Левоміцетину з цитостатичними засобами, сульфаніламідами, ристоміцином, циметидином та проведенням променевої терапії, так як їх поєднане застосування призводить до пригнічення функції системи кровотворення.
Препарат при одночасному застосуванні посилює ефективність пероральних гіпоглікемічних засобів.
При одночасному застосуванні з фенобарбіталом, рифампіцином і рифабутином відзначається зниження плазмових концентрацій хлорамфеніколу.
Парацетамол при одночасному застосуванні збільшує період напіввиведення левоміцетину.
При одночасному застосуванні Левоміцетин знижує ефективність пероральних контрацептивів, до складу яких входять естрогени, препаратів заліза, фолієвої кислоти і ціанокобаламіну.
Препарат змінює фармакокінетики фенітоїну, циклоспорину, циклофосфаміду, такролімусу, а також лікарських засобів, метаболізм яких відбувається за участю системи цитохрому Р450. При необхідності одночасного застосування цих препаратів з левоміцетином слід коригувати їх дози.
Відзначається взаємне зниження ефективності при одночасному застосуванні хлорамфеніколу з пеніцилін, цефалоспорини, кліндаміцином, еритроміцином, леворином і нистатином.
При застосуванні препарату разом з етиловим спиртом у пацієнтів відзначається розвиток дисульфірамоподібної реакції.
Відзначається підвищення нейротоксичності Левоміцетину при одночасному застосуванні з циклосерином.
Передозування:
При застосуванні завищених доз Левоміцетину у пацієнтів відзначається розвиток порушень кровотворення, які супроводжуються блідістю шкіри, болем в горлі, підвищенням температури тіла, слабкістю, підвищеною стомлюваністю внутрішніми кровотечами і гематомами. У пацієнтів з підвищеною чутливістю і дітей при застосуванні високих доз препарату можливий розвиток здуття живота, нудоти, блювоти, сірості шкірних покривів, серцево-судинного колапсу, а також дихального дистресу з метаболічним ацидозом. Крім того, високі дози хлорамфеніколу можуть викликати розвиток порушень зору і слуху, уповільнення психомоторних реакцій і галюцинації.
При передозуванні показана відміна препарату. При застосуванні завищених доз препарату у формі таблеток показано промивання шлунка і прийом ентеросорбентів. При передозуванні також проводять симптоматичну терапію.
Форма випуску препарату:
Таблетки по 10 штук в блістері, по 1 або 2 блістерів в картонній коробці.
Порошок для приготування розчину для ін`єкцій по 0,5 або 1 г у флаконі. По 1 або 10 флаконів у картонній упаковці.
Умови зберігання:
Левоміцетин рекомендується зберігати в сухому місці далеко від прямих сонячних променів при температурі не вище 25 ° C.
Термін придатності препарату у формі порошку для приготування розчину для ін`єкцій - 4 роки,
Термін придатності препарату у формі таблеток - 3 роки.
Термін придатності готового водного 5% розчину для застосування в офтальмології - 2 дня.
Синоніми:
Хлорамфенікол, Хлороіід, Альфіцетін, Берліцетін, Біофенікол, Хеміцетін, Хлорнітроміцін, Хлороцікліна, Хлороміцетін, Хлоронітрін, Хлороптік, Клобінекол, Детреоміціна, Галоміцетін, Лейкомііін, Параксін, Сінтоміцетін, Тіфоміцетін, Тіфомііін.
склад:
1 таблетка препарату Левоміцетин 250 містить:
Хлорамфеніколу - 250 мг,
Допоміжні речовини.
1 таблетка препарату Левоміцетин 500 містить:
Хлорамфеніколу - 500 мг,
Допоміжні речовини.
1 флакон порошку для приготування розчину для ін`єкцій містить:
Левоміцетину (в формі левоміцетину сукцинату натрієвої солі) - 500 або 1000 мг.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
